У році Божого Милосердя Святу Гору Явір на Лемківщині визначено одним з місць, де можна отримати повний відпуст та перейти через Двері Милосердя. У цьому році прибуло тут чимало вірних з Польщі, України, Словації а також з Румунії.

Для виселених Лемків у 1947 р. з тих земель повернення в рідний край, це нагода, щоб також помолитися на Горі Явір. У липні, якщорічно відбувається лемківська Ватра. Напередодні свята лемківської культури Греко-католицька Церква організовує прощу на Гору Явір.

У цьому році прочани прибули тут з різних місцевостей західної Польщі. Внесли на гору ікони Мати Божої з гори Явір а також паломницький хрест, який був несений групою прочан зі Ждині. Уже вдруге з цього села вирушила проща на Гору Явір. У цьому році в дводневий мандрівці взяло участь 15 осіб. Коли на гору сходилися прочани відслужено Молебен до Богородиці, якій очолив Синкел о. Мітрат Юліян Гойняк з Зеленої Гори. З черги головні святкування очолив Вроцлавсько – Гданський Єпископ Владика Володимир Ющак. У літургії співчлужили отці з архієпархії перемишлсько-варшавської та єпархії вроцлавсько – гданської а також з України, Словації та Румунії.

У проповіді Владика Володимир говорив про місце гори у Святому Письмі та про пророка Іллію. Гора, як показує Святе Письмо, завжди була місцем, де відбувались важливі події. Як в минулому так і нині входимо на гору, щоб віддати себе в руки Господа Бога. Як підчеркнув Владика, не йдеться тільки про це, щоб вийти на гору, але щоб завірити Богові і віддати себе Йому, що Він нас попровадив через життя, через різні гори нашого життя. В часі Божественної Літургії була нагода до сповіді, з чого скористало чимало вірних. Рік Божого Милосердя, це особлива нагода до поєднання і переосмислення свойого життя. Треба також додати, що Літургію співав парафіяльний хор з Кракова.

Після Літургії відбулась процесія довкола каплиці з хрестом та іконами. На завершення святкувань Владика Володимир поблагословив вірних іконами а прочани підходили до ікон цілуючи їх, віддаючи пошану Матері Божої.

Гора Явір це особливе місце молитви. На жаль, хоч Європейський Суд признав право власності Греко-католицькій Церкві до землі, на якій стоїть каплиця, але щоб відкрити каплицю, треба за кожним разом просити о ключі Православну Церкву. Так діється, тому що Автокефальна Церква в Польщі постійно відкликується від рішення Суду і не хоче віддати каплиці.  Нам залишається вірити, що молитвами випросимо у Бога справедливості і прийде час, шо не будемо так себе упокорювати перед православними братами а вони вкінці побачать, що грекокатолик це брат по вірі а не єретик і що Греко-католицька Церква діє в любові, дбаючи за спасіння своїх вірних. Одночасно вчить згідно з заповіддю любови, щоб мати в пошані усіх людей в тому і православних. Так треба, тому що маємо багато змішаних родин і треба задбати, щоб подружжя жили в пошані до себе. Хай Мати Божа з гори Явір має в опіці усіх хто приходить до Неї а через Її заступництво заносить молитви до Господа Бога.

о. д-р Аркадій Трохановський

Wystawa poświęcona życiu i pracy duszpasterskiej ks. dr Adama Ślusarczyka

27 maja 2007 roku w święto Zesłania Ducha Świętego w Muzeum Ziemi Wałeckiej miało miejsce uroczyste otwarcie wystawy poświęconej życiu i pracy duszpasterskiej ks. dr Adama Ślusarczyka - ostatniego proboszcza parafii greckokatolickiej w Starym Lublińcu.

Ekspozycję poświęconą ks. Ślusarczykowi tworzy 10 plansz zawierających zdjęcia, listy, dokumenty i podpisy w języku ukraińskim i polskim. Wystawę uzupełniają eksponaty mówiące o pierwszej liturgii greckokatolickiej w Wałczu, która odbyła się w święto Zesłania Ducha Świętego w 1959 r. W tym roku przypada 48 rocznica tego ważnego wydarzenia dla grekokatolików. Na wystawie można zobaczyć również przedmioty, które przywiozła ludność ukraińska w czasie akcji „Wisła”. Są to dokumenty – karty przesiedleńcze a także ubrania, przedmioty codziennego użytku jak kołowrotek, tara do prania, praska, wyszywane obrusy i ręczniki oraz ikony i modlitewniki pisane językiem staro – cerkiewno – słowiańskim. Znalazły się tam też książki poświęcone Akcji „Wisła” oraz książka Oleksy Kostyka wysiedlonego z miejscowości Torki koło Przemyśla „Торки. Село з-над Сяну” i „Тут було наше село” wydaną przez mieszkańców Lublińca Starego  i Lublińca Nowego.

Otwarcie wystawy poprzedziła Liturgia w Cerkwi greckokatolickiej. W Muzeum zaś zebrani mieli okazję usłyszeć między innymi wystąpienie ks. Arkadiusza Trochanowskiego, starosty wałeckiego Bogdana Wankiewicza, który otworzył oficjalnie wystawę oraz Heleny Komar, która wspomniała wydarzenia Akcji „Wisła”, przedstawiając nie tylko historię, ale i rodzinne wspomnienia. Wystawa nawiązywała bowiem również do 60 rocznicy akcji „Wisła”.

Ks. Arkadiusz Trochanowski mówił między innymi:
Akcja „Wisła”  spowodowała zerwanie więzi rodzinnych, sąsiedzkich, społecznych, oraz religijnych. Wierni Kościoła greckokatolickiego odczuli to w sposób bardzo szczególny. Zostały zabrane cerkwie, księża uwięzieni a wierni pozbawieni opieki duszpasterskiej. Taki stan trwał, aż do 1956 r. kiedy to zapanowało „odprężenie”. Cześć księży greckokatolickich, którzy byli uwięzieni, opuszczała więzienia i szukała  swoich wiernych. Pewna część księży greckokatolickich podjęła pracę także na parafiach rzymskokatolickich. Często było tak, że łączyli pracę na parafiach rzymskokatolickich jako wikariusze z działalnością duszpasterską wśród grekokatolików. Byli też i tacy, którzy nie mogli prowadzić działalności chociaż przebywali wśród społeczności ukraińskiej. Przykładem jest też Wałcz, gdzie był ks. Arsenij Kulibaba z klasztoru ojców Bazylianów a także chociaż bardzo krótko ks. Jozafat Romanyk, który zmarł w tym roku (2007) i jest pochowany w Warszawie oraz ks. Michał Doczyło. Ich kontakty z wiernymi były potajemne.

Wałcz miał to szczęście, że w 1959 r. pojawił się tutaj ks. Teodor Marków, który w święto Zesłania Ducha Świętego odprawił pierwszą po 12 latach od akcji „Wisła” liturgię greckokatolicką.  Mija zatem 48 rocznica tamtych wydarzeń. Część wiernych parafii greckokatolickiej zaczęli tworzyć i tworzą po dzień dzisiejszy mieszkańcy dawnego Lublińca Starego oraz Lublińca Nowego ale także z okolic Leska, Sanoka i Gorlic.

Po zwiedzeniu wystawy licznie przybyli goście zaproszeni zostali na występ ukraińskiej grupy śpiewaczej "Czeremcha" oraz degustację potraw pochodzących ze Starego Lublińca i okolic Lubaczowa. Wszystkie potrawy były wyśmienite, ale szczególne zainteresowanie wałczan wzbudził kwas z białych buraków, których nasiona zostały przewiezione na ziemię wałecką.  Zwiedzanie wystawy przeobraziło się w biesiadę przy wspólnych śpiewach a wszyscy obecni byli zgodni, że było to niezwykle udane przedsięwzięcie, które pozwoliło na przedstawienie minionych wydarzeń a jednocześnie przybliżenie wałczanom kultury ukraińskiej.